1)
Розумовський ввів реформи у війську було
введено однакову уніформу та озброєння, запроваджено систематичне військове
навчання для козацької молоді. В усіх полках функціонували школи для
обов'язкового навчання дітей козаків.
2)
У1760 р. гетьманським універсалом запроваджено новий порядок судочинства, згідно з
яким Генеральний суд очолили два генеральних судді, до його складу ввійшли
вибрані від старшин десять представників, по одному від кожного з десяти
полків. Генеральний суд розглядав справи генеральної старшини та осіб, які
перебували під особистою опікою гетьмана, став органом нагляду за місцевими
судами, найвищою апеляційною інстанцією. Полкові суди перетворювалися в
гродські, де розглядалися кримінальні справи. Крім того, запроваджувалися
підкоморські суди (розглядали справи про землю та межування) і земські
(розглядали цивільні справи старшини і шляхти на право власності). Розгляд
дрібних суперечок рядових козаків і міського населення залишався в компетенції
сотенних управлінь і магістратів. Справи селян знаходилися в юрисдикції
козацької старшини і шляхти. Загалом судова реформа відповідала інтересам
старшини та шляхти.
замість
козацьких судів — сільського, сотенного, полкового та генерального — вводилося
в 1760 році нові суди. Україну поділено на 20 повітів, і в кожному повіті були
суди: земський — для цивільних справ, підкоморський — для земельних, гродський
— для карних. Вищою інстанцією був Суд Генеральний. Усіх суддів вибиралося з
місцевої старшини, яка дістала назву шляхетства.
3)
соціальна політика того часу: гетьман пороздавав старшині чимало сіл і
навіть сотенних містечок і в той же час ініціював царський указ 1762 р. про
заборону перетворювати українців на хлопів. У1760 р. він же видав універсал про
заборону залежним селянам переходити від одного пана до іншого. Козацька
старшина остаточно оформилася у вищий упривілейований стан — шляхетство.
4)
Багато дбав Розумовський за освіту: в усіх полках
заведено школи для обов'язкового навчання козацьких синів; крім загальної освіти,
введено спеціяльну освіту: «військові акзерциції».
З самого початку гетьманування Розумовський вживав заходів, щоб заснувати
університет в Батурині, що його гетьман хотів знову зробити столицею.
За усталеним звичаєм гетьман надавав передусім значну підтримку
Києво-Могилянській академії. В час його правління у 1752, 1763 і 1764 роках
розробляються інструкції, покликані осучаснити зміст навчального процесу в
стінах академії. Однак зупинити інспіровану церковними ієрархами трансформацію
Києво-Могилянської академії у суто духовний заклад йому не поталанило, і
гетьман дедалі більше проймався ідеєю створення в Україні нової, цілком
світської системи освіти, яка б складалася з університетів і гімназій. В 1760
році з'являється проект заснування Батуринського університету, котрий мав
повністю відповідати тогочасним європейським стандартам. Iнший університет
передбачалося відкрити на базі Києво-Могилянської академії, яка повинна була
увійти до його складу на правах богословського факультету.
| 
