На 1760 рік було детально розроблено план заснування і діяльності університету в Батурині. Записка, складена з цього приводу з докладним і всебічним обміркуванням справи, є цінним документом, з якого ми дізнаємось, яким мав бути перший український університет. В основу функціонування Батуринського університету покладалися чотири потреби - податок, закон, семінарія і професія.

На утримання Батуринського університету передбачався податок - тимчасовий і вічний. Перший (на суму близько 20 тисяч рублів) мав забезпечити будівництво навчального корпусу та інших споруд допоміжного призначення, житлових будинків для професорсько-викладацького складу і студентів, оплату за виклик і приїзд учених із зарубіжних країн, влаштування друкарні, ботанічного саду, анатомічного корпусу, придбання бібліотеки, приладів, інструментів тощо.

 Вступникам належало складати іспити, в результаті яких ректор вписував би їх до університетських книг і посилав кожного конкретно до того професора, лекції якого мав слухати студент. Випускники класу риторики Київської академії з хорошим атестатом вступали до Батуринського університету без іспитів. Усім студентам дозволялося носити шпагу або шаблю.

У Батуринському університеті мали діяти дев'ять кафедр (професур):

латинського красномовства, логіки, метафізики і практичної філософії, натурального права та юриспруденції, старожитностей, історії «літеральної» й політичної, генеалогії та геральдики, експериментальної фізики І математики (з усіма її частинами), теоретичної й практичної фізики, анатомії, хімії, ботаніки й натуральної історії. Курс навчання було розраховано на три роки.

Крім того, при Батуринському університеті передбачалося заснувати семінарію на сорок чоловік із бідних шляхтичів та різночинців У семінарії передбачалося, що в семінарії учні проходитимуть курс підготовки до вступу в університет, вивчатимуть латинську, французьку, грецьку мови, коротку історію, географію. Закінчивши університет, вони повинні були залишитися працювати в ньому спочатку вчителями, потім магістрами і, нарешті, професорами.

При університеті відкривалися лабораторія, церква зо всім причтом, лікарня, економічна контора, карцер, гауптвахта тощо.

1)      У Батурині гетьман зібрав одну з найкращих в російській імперії бібліотеку, слава про яку дійшла і до Європи. На посаді гетьманського бібліотекаря більше п'ятнадцяти літ служив виписаний з Франції фахівець. Переповідали, що Розумовський навіть виношував плани запросити на посаду завідувача бібліотеки відомого французького просвітителя Ж. Ж.Руссо. Атмосфера національного піднесення сприяє пожвавленню інтересу до української історії, розгортанню творчого пошуку письменників і митців, зрештою формує цілу генерацію політиків й інтелектуалів.